Тріоль — найпоширеніший вид ритмічного поділу, за якого долю ділять не на дві (як звичайно), а на три рівні частини. Позначається групою з трьох нот під лігою з цифрою «3». Тріольний рух надає музиці плинності, кружляння, «округлості» — на відміну від «квадратного» дводольного поділу.
Тріолі — основа багатьох жанрів: вони пронизують баркароли й ноктюрни, створюють характерне «гойдання» у вальсі й у джазовому свінгу (де долю неявно ділять по-тріольному). Поєднання тріольного й дводольного руху (як у прийомі «три проти двох») породжує поліритмію. Тріоль — приклад того, як простий математичний поділ часу стає джерелом цілком нового відчуття руху й характеру музики.
