Геміола (від грец. — «півтора») — виразний ритмічний прийом, що ґрунтується на співвідношенні 3:2. Найчастіше він виникає, коли два такти тридольного розміру (наприклад, 3/4) на мить сприймаються як три такти дводольного (2/4) — акценти зміщуються, і слухач відчуває несподіване «збивання» звичного пульсу.
Геміола створює ефект пружності, гри й ритмічної гнучкості. Вона широко застосовувалася вже в добу бароко, особливо наприкінці фраз і перед каденціями, а також є природною рисою багатьох народних танців — іспанських, латиноамериканських і слов'янських, зокрема притаманна українській танцювальній музиці. Славетний приклад геміоли в академічній музиці — пісня «America» з мюзиклу «Вестсайдська історія» Леонарда Бернстайна.
