Григоріанський хорал названий на честь папи Григорія I (VI ст.), якому традиція приписує систематизацію цих співів. Усі мелодії одноголосні (монофонічні), співаються без інструментального супроводу, в одному з восьми церковних ладів (модусів).
Це мистецтво споглядання: повільні, хвилеподібні мелодії виводять слухача з часу у вічність. Григоріанські тексти — латинські псалми, антифони, секвенції — стали основою західної літургії на тисячу років. Сьогодні хорал виконують бенедиктинські монастирі (найвідоміше — абатство Санто-Домінго-де-Сілос), а його звучання надихнуло багатьох композиторів від Дебюссі до Арво Пярта.
