Рококо у музиці — це галантний стиль: прозорі гомофонні фактури приходять на зміну щільній бароковій поліфонії. Мелодія стає головною, оздобленою вишуканими агреманами (мелізмами). Ідеал — легкість, елегантність, приємність для слуху аристократичного салону.
Провідні майстри — французькі клавесиністи Франсуа Куперен і Жан-Філіп Рамо з їхніми характерними мініатюрами, а також Доменіко Скарлатті (555 клавірних сонат). У німецьких землях чутливий стиль (Empfindsamer Stil) Карла Філіпа Емануеля Баха став містком до віденського класицизму Гайдна й Моцарта.
