Астор П'яццолла (1921–1992) — аргентинський композитор і віртуоз гри на бандеоні, який здійснив справжню революцію, перетворивши танго з танцювальної музики кафе на витончене мистецтво концертної зали. Створений ним стиль tango nuevo («нове танго») поєднав пристрасну ритміку аргентинського танго з гармонією джазу та формами академічної музики.
Спершу консервативна публіка не сприймала його сміливих новацій, але з часом саме П'яццолла став обличчям танго для всього світу. Його твори — «Libertango», «Adiós Nonino», цикл «Пори року в Буенос-Айресі» — виконують і джазові музиканти, і класичні оркестри, і струнні квартети. П'яццолла довів, що народний танець може стати основою для глибокої, інтелектуальної та емоційно насиченої музики світового рівня.
