Максим Березовський — короткий, трагічний геній української музики. За традицією вважають, що він народився в Глухові й навчався в Глухівській школі півчих. З юних років виступав як соліст Імператорської придворної капели. Його надзвичайні здібності привернули увагу Катерини II, яка відправила його на навчання до Італії.
У Болонській філармонічній академії Березовський став одним із перших не-італійців, кого обрали членом (1771) — після іспиту, де він мав скласти складну вправу на фугу. Повернувшись до столиці імперії, він не знайшов посади, гідної його таланту; помер у злиднях у віці 31 року (є версія самогубства). Спадщина: опера «Демофонт», духовні концерти (особливо знаменитий «Не отвержи мене во время старости»), хорові твори. Березовський — символ «втраченого покоління» талантів Української Гетьманщини.
