Леонід Грабовський — одна з ключових постатей українського музичного авангарду. Разом із Сильвестровим, Губою, Загорцевим він очолив рух оновлення української музики у 1960-х, коли в СРСР ще панував соцреалізм.
Твори: «Симфонічні фрески», «Homeomorphy» (цикл алеаторичних п'єс), «Temnere mortem» (для мішаного камерного хору a cappella на тексти Григорія Сковороди), «La Mer» для читця, хору, органа й оркестру, «Concerto Misterioso». Грабовський експериментує з додекафонією, сонористикою, алеаторикою, числовими системами (використовує ряд Фібоначчі, золотий перетин у структурі творів). З 1990 р. живе в Нью-Йорку, однак зберігає тісний зв'язок з українською культурою, після 2022 р. активно підтримує українців-біженців і пише твори на підтримку боротьби.
