Акцент — це знак оклику в музичній мові. Завдяки акцентам ми відрізняємо питання від твердження, жарт від трагедії, танець від маршу.
Існує кілька типів акцентів: > — звичайний наголос, sf (sforzando) — різкий раптовий акцент, fp — сильна атака з миттєвим затуханням, marcato — підкреслено, карбовано. У джазі та рок-музиці впізнавану ритмічну пружність створюють акценти на слабких долях (у року — бекбіт, акценти на 2-й і 4-й долях) і синкопи.
Акцент може бути не лише динамічним (гучнішим), а й агогічним — коли нота ледь подовжується в часі, — або тонічним, коли вона виділяється завдяки висоті чи гармонії. Уміння чути та відтворювати акценти — одна з перших навичок, яку розвивають на уроках сольфеджіо й диригування, адже саме акцентуація перетворює рівний ряд звуків на живу, осмислену музичну мову.
