Партита — старовинна інструментальна форма доби бароко, що є різновидом сюїти — циклу з кількох контрастних частин. Здебільшого партита складається з низки стилізованих танцювальних п'єс, об'єднаних спільною тональністю: алеманда, куранта, сарабанда, жига, а також різні додаткові танці (менует, гавот, бурре).
Спочатку слово «партита» означало окрему варіацію, але згодом закріпилося за багаточастинним танцювальним циклом. Неперевершені зразки жанру створив Йоганн Себастьян Бах — його партити для клавесина, для скрипки соло та для флейти належать до вершин барокової музики. Партита давала композиторові змогу поєднати в одному творі різноманітні характери, темпи й ритми, показавши всю багатогранність інструмента та власної майстерності.
