Секунда — найнапруженіший з невеликих інтервалів. Мала секунда (півтон) — болісно-пронизлива, велика (тон) — жорсткіша, «колюча».
Саме секунди створюють ефект жаху та тривоги у кіно: відомий мотив акули з фільму «Щелепи» Джона Вільямса побудований на повторенні малої секунди. У класиці — «лейтмотив долі» з Бетховенської П'ятої симфонії також тримається на цьому інтервалі. У джазі блюзові блукаючі акорди дають секундові тертя, що є частиною стилю.
Секунда — найменший інтервал класичної системи: мала секунда дорівнює одному півтону, велика — двом (цілому тону). Саме з чергування тонів і півтонів будуються всі гами й лади, тож секунда є цеглинкою, з якої зведено ладову систему. Кілька малих секунд поспіль дають хроматичний рух, а щільне накладання секунд утворює кластер — виразний засіб музики XX століття.
