Дум-метал (від англ. doom — «фатум», «загибель») — один із найважчих і найповільніших піджанрів метал-музики. Він виріс безпосередньо з ранньої творчості гурту Black Sabbath, довівши до крайності її похмурість і важкість.
На противагу швидкісним стилям на кшталт треш- чи дет-металу, дум навмисно вповільнений: повільний темп, гранично важкі, «густі» й протяжні гітарні рифи та гнітюча, безпросвітна атмосфера створюють відчуття невблаганного фатуму, скорботи й меланхолії. Тематика текстів здебільшого пов'язана зі стражданням, самотністю, містикою та роздумами про смерть. Із часом дум-метал породив чимало відгалужень, зокрема мелодійніші й атмосферніші форми. Це музика ваги й простору, що діє радше настроєм і потужним звуковим тиском, аніж швидкістю.
