Фаду (від лат. fatum — «доля») — традиційний португальський пісенний жанр, що виник у бідних кварталах Лісабона в XIX столітті. Його головний зміст — саудаде: непроминальна туга, ностальгія, солодкий смуток за втраченим, за морем, за коханням, за долею.
Класичне фаду виконує співак(-чка) під акомпанемент двох гітар, зокрема неповторної португальської гітари з її дзвінким, «плачливим» тембром. Голос фадиста сповнений щирої, глибокої емоції. Найвідомішою в історії стала легендарна Амалія Родрігеш — «королева фаду», що прославила жанр на весь світ. Фаду внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це квінтесенція португальської душі — музика, у якій смуток стає красою.
