Валторна походить від мисливського рогу (Waldhorn — «лісовий ріг»). Конструкція елегантна: довга трубка (близько 4 метрів) скручена у три-чотири витки, закінчується великим розтрубом. Виконавець тримає інструмент правою рукою, яку часто вставляє в розтруб для точної інтонації та зміни тембру.
Валторнові мелодії — серце романтичного оркестру: тема «Siegfried» Вагнера, соло в концертах для валторни Моцарта, знаменитий валторновий заклик у фіналі Першої симфонії Брамса. Валторна також обов'язкова в квінтетах (дерев'яно-мідні), де вона виступає «містком» між двома групами. Видатні валторністи: Денніс Брейн, Радек Баборак. В Україні валторна представлена школами Києва, Львова, Харкова.
