Ян Сібеліус — найбільший композитор Фінляндії, чия музика стала голосом фінського національного пробудження. Його симфонічна поема «Фінляндія» (1899) перетворилася на неофіційний гімн боротьби народу за незалежність — настільки, що через імперську цензуру її доводилося виконувати під іншими назвами.
Сібеліус створив сім симфоній, скрипковий концерт, симфонічні поеми на сюжети фінського епосу «Калевала» («Туонельський лебідь», «Дочка Похьоли»). Його музика ні на що не схожа: сувора, простора, наче північні ліси й озера, з повільним «геологічним» проростанням теми. Останні тридцять років життя він майже не писав («мовчання з Ярвенпяа»). Сібеліус лишається символом того, як музика може втілити душу цілого народу та його прагнення до свободи — те, що так близько й українцям.
