Міксолідійський лад відповідає білим клавішам від соль до соль. Він мажорний за терцією, але його VII ступінь низький — немає гострого ввідного тону, що прагне в тоніку. Через це звучання стає розкутим, «приземленим», позбавленим класичної напруги.
Це один із найпоширеніших ладів світового фольклору, кельтської та народної музики, а також блюзу й рок-н-ролу (безліч гітарних риффів побудовано саме на міксолідійському звукоряді). Знижений сьомий ступінь дає ту саму «модальну» свіжість, яку чути в багатьох українських народних мелодіях і думах. Міксолідійський лад — звук пісенної свободи, що поєднує світло мажору з архаїчною простотою давнього наспіву.
