Тональність — це не просто набір звуків, а емоційне поле. Композитори XVIII-XIX століть тонко відчували «характер» тональностей: ре мажор — святковий і блискучий, сі-бемоль мінор — похмурий і трагічний, мі-бемоль мажор — героїчний (недарма в ньому написана «Героїчна» симфонія Бетховена).
Перехід з однієї тональності в іншу (модуляція) — один з найпотужніших виразних засобів. У XX столітті А. Шенберг відкинув тональність, запропонувавши додекафонію — систему з 12 рівноправних звуків. Але тональність повернулась і живе у поп-музиці, джазі та неокласиці.
